ДОСВІД РОБОТИ

Протягом останніх років в Україні спостерігається значне зниження книжкової культури: втрата цінності читання для суспільства та відсутність інтересу населення до книги. З появою комп’ютерних технологій проблема читання стала актуальною у світі, а традиція сімейного читання, яка раніше вважалось цінністю в інтелігенції, взагалі зникла з життя сучасної родини.

Нажаль, вільний час, який раніше проводився у насолоді із книгою, сьогодні замінений користування Інтернетом, комп’ютерними іграми, розвагами у соціальних мережах. Поширеним явищем для сучасного школяра стало екранізована версія твору та прослуховування аудіокниг, а дитяче читання в більшості не виходить за рамки шкільної програми. Сьогодні, сучасна книга розглядається як джерело інформації , а не як співрозмовник. Внаслідок чого помітно знизилася культура читання не тільки дітей, а і дорослих, які втратили роль організаторів дитячого читання.

Багатократно посилюється роль та значення інформаційних і медіаосвітніх компетенцій школярів у сучасному інформаційному суспільстві, суспільстві знань, - а отже, і роль бібліотеки – як платформи для формування таких компетенцій, і бібліотекара – як фахівця, що може і повинен надати необхідні для цього знання, допомогти на практиці виробити і закріпити відповідні навички.

Сьогодні, мабуть, важко знайти бібліотеку, яка б не працювала в медіаосвітньому просторі, не намагалася створити власні проекти або проекти на допомогу медіаорієнтуванню користувача. Не є винятком і бібліотека НВК «Павлиська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – ліцей імені В.О.Сухомлинського».

У своїй роботі використовую ідеї Василя Олександровича Сухомлинського щодо методики виховання у дітей любові до книг, в основі якої – формування інтелектуально і духовно здорової особистості. Нині педагогічна спадщина педагога стає особливо актуальною. На мою думку, виховання та використання його творчого доробку – моральний і професійний обов’язок  кожного працівника освіти. Важливу роль у залученні дитини до книжки, як одного з головних засобів виховання особистості, відводив В.О.Сухомлинський у своїй педагогічній спадщині. «Відсутність читання – відсутність духовного єдинства вихователя та вихованця…», - говорив В.О.Сухомлинський [3, с.113]. Він наголошував, що виховна робота в школі не може проводитись окремо вчителем і бібліотекарем -  лише спільними зусиллями можна досягти успіху. Шкільний бібліотекар, на думку видатного гуманіста, має бути повноправним членом педагогічного колективу. Функції його розплановані: він пропагандист книги серед учителів, школярів та їхніх батьків; організатор і керівник процесу позакласного читання; мудрий наставник, вихователь, який знає, відчуває життя кожного учня у світі книжок.

Головним своїм завданням вважаю надання інформації читачам та виховання у них основ інформаційної культури. Шквал різноманітної інформації перетворюється для юного читача на небезпечного мінотавра, який у будь-яку хвилину готовий «проковтнути» довірливих і необізнаних. Ось чому намагаюся бути не просто провідником, а керманичем, своєрідною ниткою Аріадни, яка допоможе не заблукати у лабіринтах інформаційного простору, піднятися над собою.

Шкільна бібліотека повинна об'єднати вчителів, школярів, батьків. Впливати на виховний, освітній процеси і бути методичним центром із забезпечення усього навчального процесу. У цьому її інноваційний характер.

Головне завдання - інформаційне забезпечення навчального процесу, забезпечення навчальної та виховної роботи школи, а також завдання гармонійного розвитку дітей, надання широких можливостей духовного зростання і вдосконалення їх особистостей.

У наш час, складне, переломний, багато сімей, на жаль, не можуть прищепити дітям звичку до читання, любов до книги в ранньому віці. Причин цьому багато, найчастіше - це просто недоступність книги, іноді їх нема за що купити, а іноді небажання купувати книги, так як у самих батьків відсутній інтерес до читання. І, нарешті, заміна спілкування з книгою телебаченням, переглядом відеофільмів: бойовики, серіали.

Якою має бути бібліотека, які шляхи і методи необхідно використовувати, яким повинен бути бібліотекар, щоб правильно побудувати діалог з юним читачем?

Головний чинник - та атмосфера, яка панує в бібліотеці. У бібліотеці школи повинна бути створена неофіційна, майже домашня обстановка, затишок, відсутність поспіху, необхідні для заспокоєння дитячих нервів і душ. Це зона психологічного комфорту, де немає напруженості, журналу, оцінок, а є відчуття спокою, захищеності, почуття благополучного будинку, якого так не вистачає зараз багатьом дітям у їх справжніх будинках, у їхніх родинах. У нашій бібліотеці я  разом з активом   намагаюся всіма можливими способами створити таку обстановку.

Щоб діалог «дитина-бібліотекар» відбувся, не менш важливим фактором є особистість самого бібліотекаря. Це не просто хранитель книг, а людина, завжди доброзичливо налаштований і до дітей, і до дорослих, вміє знайти індивідуальний підхід до кожної дитини. У нашій бібліотеці 545 читачів, з них 477 - учні. Кожного я знаю по імені, знаю їх читацькі смаки, інтереси. Треба вміти запитати у дитини, що йому сподобалося, що він хотів би прочитати, розговорити мовчуна, знайти підхід до замкнутих і сором'язливим, розташувати до себе будь-кого. Звичайно, необхідні професійні знання, широкий кругозір, адже з якими тільки питаннями не приходять учні до бібліотеки! Бути педагогом і психологом, відчувати читача, плюс створена в бібліотеці комфортна атмосфера - все це обов'язково дає результат: дитина захоче знову і знову приходити в бібліотеку!

Специфіка бібліотеки така, що робота в ній ведеться з усіма віковими категоріями учнів. І в кожній віковій групі я виділяю два основних напрямки: перший - на допомогу навчальному процесу, друге - залучення до читання, коли діяльність бібліотеки виходить за рамки шкільної програми.

Найважливіша справа - навчити дітей різнобічному і якісному читанню. Сьогодні переосмислюються функції вчителя і учня в навчальному процесі, форми їх взаємодії. Основним стає не стільки розуміння і засвоєння учнем навчального матеріалу, скільки вироблення для нього методу пізнання і роздуми, вміння знаходити самостійно потрібну інформацію. І саме шкільна бібліотека надає йому широкі можливості. І одна з головних завдань бібліотеки - закохати дітей у літературу, поезію, допомогти сформувати художній смак, наблизивши до творчості класиків.

У бібліотеці дитина повинна самостверджуватися, зайняти активну позицію повноправного читача. Будь-який учень, бешкетник, двієчник, прийшовши до бібліотеки, може брати участь у її справах.

Найпростіше і разом з тим корисне: попрацювати в «Книжкової лікарні», підклеїти книгу, обгорнути  підручник. Брати активну участь в житті бібліотеки дозволяє постійно функціонуюча «Рада бібліотеки». Активісти бібліотеки - не обов'язково зразкові учні. Важливо інше: щоб було бажання працювати в бібліотеці!

Роботу з читачем розпочинаю зі знайомства учнів зі шкільною бібліотекою. Як правило, це групова екскурсія чи гра-подорож на початку навчального року. Розповідаю маленьким читачам про те, що в кожній школі є кімната, де живуть тисячі мудрих і вчених друзів. Із ними можна порадитись, отримати допомогу. Ці розумні, мудрі друзі – книги! Їхній дім називається бібліотекою.

Важливим чинником, що характеризує читацьку культуру людини, є вміння вибрати потрібну книжку. Це вміння починаю виробляти з початкових класів. Шляхом бесід навчаю дітей добирати книжки за допомогою картотеки. На конкретних прикладах навчаю учнів користуватися анотаціями, швидко орієнтуватися у змісті, розглядати малюнки, щоб визначити тему книги.  Щоб навчити дітлахів усвідомлювати прочитане, привчаю їх робити нотатки. Зрозуміло, що їх записи не можуть бути досконалими. Тут найприйнятнішою формою є ведення читацького щоденника. Другокласники записують у ньому назву книжки, коли її прочитано, прізвище автора й художника, про що в ній розповідається. Учням 3 класу рекомендую робити докладніші записи про зміст прочитаного: визначити тему книжки, назвати її головних героїв. Форми ведення щоденника не однакові в усіх дітей, у записах виявляється індивідуальність учня, його здібності й нахили.

Школярам, які люблять малювати, пропоную передати зміст прочитаного за допомогою малюнків. Діти не копіюють ілюстрації із книжок, а самостійно відтворюють те, що їм найбільше сподобалося та збереглося в їхній пам’яті, тобто малюнок є результатом продуманого читання.

Із 5 класу привчаю учнів до самостійної роботи з книжкою, до вдумливого читання, до аналізу прочитаного, а також виробляю у них уміння виступати перед своїми однокласниками з оцінкою твору. Підкреслюю, що читати треба з олівцем у руках, роблячи помітки у спеціальному зошиті. Форма записів може бути довільною. Проте в них необхідно вказати прізвище автора, назву твору, а також висловити свою думку про твір.

У формуванні читацьких інтересів та керівництві читанням дітей шкільного віку велику роль відіграє читацький формуляр. Він показує не лише кількість відвідувань та прочитаних книг, а й те, чим захоплюється учень, чи читає  він книги за шкільною програмою, які є прогалини в його читанні, так як на основі прочитаного можна зацікавити учня книгами іншої тематики. Аналізуючи читацькі формуляри, роблю на них помітки, насамперед відзначаю, літературою якого напряму цікавиться читач.

Згодом для таких читачів складаю індивідуальні плани читання. Наприклад: «Прикраси з бісеру - світ твоїх інтересів», «Народна іграшка»  та інші.

  Активом були зроблені смішні роздільники, які прикрасять інтер'єр будь-якої бібліотеки, а книжкові полиці тепер не зіпсують безтурботну атмосферу дитинства.

Для кращого ознайомлення читачів зі своєю Батьківщиною, краєм, де  народилися, у бібліотеці створено краєзнавчий куточок «Тут все священне, все святе, бо зветься просто краєм рідним».

Масова робота є продовженням і доповненням індивідуального керівництва читанням. Вона підпорядкована одній меті: прилучити школярів до вітчизняної та світової класики й постійно тримати їх у курсі новинок художньої літератури. Велика увага у масовій роботі приділяється наочній популяризації книги і читання. З метою розкриття бібліотечного фонду, розвитку читацьких інтересів, самоосвіти учнів, у бібліотеці оформлені книжкові виставки: «Всім серцем любіть Україну і вічні ми будемо з нею», для любителів детективів «Загадковий, інтригуючий, карколомний», новинок літератури «Гарячі новинки для холодних днів», для любителів подорожей «Найцікавіші міста світу», шанувальників шевченківського слова «Шевченкова криниця», «Книжкова заметіль», «Герої книг на екрані», «Козаки – найдивовижніша нація в світі», для дітей молодшого віку «Мовні перлини для кожної дитини». Відбулися презентації книжкових виставок, таких як «Кошик казок Сухомлинського», виставки-репродукції «Візьми ці книги – відкриєш секрет», виставки-свята «Добрий день, книжковий тижню!», виставки – адресату «Для вас, батьки», «Цікаві таємниці у книжковій скарбниці».

Масова робота шкільної бібліотеки – це складова виховної системи   школи та з формування основ бібліотечно-бібліографічної грамотності учнів, метод масового керівництва читанням.

Бібліотекар і педагоги прагнуть, розвиваючи пізнавальні інтереси учнів, виховувати особистість гармонійно-розвинену, високоерудовану, висококультурну. Разом з класними керівниками проводиться і літературні вечори, години спілкування, конференції, літературно-мистецькі подорожі, вікторини, уроки-реквієми, свято Матері, свято Книги, свято Казки, які сприяють поглибленню знань і умінь, задоволення творчих інтересів, розвитку творчих інтересів, розвитку здібностей, інтелекту учнів. 

  В нашій бібліотеці було проведено: відкритий мікрофон: «У світі цікавих новин», коло спілкування: «Нині Меланії, завтра Василя», інформаційно – пізнавальна година : «У мові моїй краса й неповторність», Лесині читання, хвилинка духовності: «Стрітення Господнє», вікторина «Тарасовими шляхами», тематичний діалог з учнями 6 класу: «Добро починається з тебе», година спілкування: « Україна – незалежна держава», урок – реквієм, присвячений голодомору «Пам’ятаймо минуле заради майбутнього» та інші.  Такі форми роботи надзвичайно результативні. Намагаюся проводити масових заходів як найбільше, адже це подобається дітям. Зміст цих заходів разом з активом бібліотеки висвітлюємо на шкільному сайті, де зібрано фотоматеріали про хід їх проведення. А це неабиякий стимул для залучення дітей до участі у роботі, яку проводить бібліотечний актив.

Знайомлячись із книжковим багатством під час літературного ранку «Книга – добрий, мудрий друг, книга знає все навкруги!», літературної вікторини «Жила-була книжка», інтелектуального супермарафону «Від А до Я», лялькової вистави «Аптека для душі» тощо, юні читачі переконуються у тому, що читання надає нам задоволення. Вони розуміють, що вміти читати – це вміти легко працювати з картотеками, самому швидко знаходити потрібну інформацію, знати і розуміти мову друкованого видання, вірно висловлювати свої думки про прочитане і зацікавити прочитаною книгою свого знайомого.

Любов та повага до книг виховується у школярів при проведенні таких масових заходів як урок-гра «Шануймо книгу», де діти в ігровій формі розповідають про правила поводження з книгою, а також під час проведення свят «Посвята в читачі», «Прощавай, букварику», бібліотечних ігор «Бібліотечне лото» та «Книга – бібліотека - читач». Глибоке враження справила на юних читачів і книжкова виставка «Улюблені дитячі книги моїх вчителів».

Вихованню почуття патріотизму, любові до рідної землі, гідності, духовності дитини допомагає використання краєзнавчих матеріалів. Загальновідомо, що краєзнавча інформація є важливим джерелом формування національної свідомості, самосвідомості, виховання патріотичних почуттів, допитливості. З огляду на це зростає роль краєзнавства, яке стає одним із провідних напрямів роботи шкільної бібліотеки. Бібліотекою школи було проведено Свято книги «Легенди рідного краю». На якому відбулася презентація книги М.Явтушенка «Таємниці дикого поля». На якому автор розповів цікаві факти з історії рідного краю.

У популяризації бібліотечно-бібліографічних знань школярів важливу роль відіграють бібліотечно-бібліографічні консультації. Під час консультації я разом з активом  даю поради читачу з якоїсь проблеми, пов’язаної з вибором літератури. Консультації проводяться біля книжкових полиць, виставок, біля каталогів і картотек. Ця форма індивідуальної роботи дуже важлива в спілкуванні зі старшокласниками .

Цікавою формою роботи є використання бібліографічних закладок. На одній стороні закладки вміщена коротка анотація на книгу, мудрі настанови, великого педагога, дітям, на іншій – інформація про бібліотеку, її послуги, культуру читання. Такі закладки знаходяться в ящичку поряд зі стелажами для вільного вибору художньої літератури. Разом з книгою для читання учень отримує в подарунок і закладку. Це спонукає читача прочитати анотацію на книгу, а також іншу корисну інформацію про неї та бібліотеку.

З метою виховання культури читання, залучення учнів до пошуку необхідної інформації, виховання у молоді навичок самоосвіти та самореалізації,  я разом з класними керівниками проводжу бібліотечні уроки. Тематика їх дуже різноманітна: як правильно працювати з книгою, періодичною пресою, ознайомлення з бібліотечно–бібліографічним апаратом, виховання бережливого ставлення до книги, популяризація бібліотечно–бібліографічних знань. Склала власну програму бібліотечно-бібліографічної освіти. Вся вона розроблена на прикладах творів В.О.Сухомлинського.

Навіть використовуючи традиційні форми роботи, важливо готуватися до кожного з душею, шукати, думати, фантазувати.

Майбутнє своєї бібліотеки я бачу в тому, щоб створити комфортне середовище для учнів різного віку, різних смаків, поглядів, запитів.

Поява в інформаційному просторі мультимедійних документів вимагає певного досвіду роботи з такими документами. Використання електронних документів робить і урок, і позакласний захід більш яскравим і незабутнім. А якщо бібліотекар сам створив такий електронний документ, та ще й за участю учнів, які на його сторінках пишуть про свої улюблені книги? Обов'язково в більшості заходів використовуємо театралізацію, ігрові моменти, відеоматеріали. Є вже непогані результати. Так, у нас є дослідження, які показують, що цілеспрямована робота з цього напрямку не тільки не дає зниження читання в різних вікових групах, але і, навпаки, є певне зростання.

Головним завданням використання мультимедіа та інших інформаційних технологій в освіті, а, отже, і в роботі шкільних бібліотек, є надання вчителю, бібліотекарю і школяру максимальної свободи вибору форм і методів роботи. Мультимедіа, інформаційні та комунікаційні технології дозволяють створити нові моделі відкритого навчання, дають можливість наповнити єдиний інформаційний освітній простір новим змістом. У нашій школі і раніше з навчальними цілями використовувалися відеофільми з літератури, географії, іноземних мов, психології, образотворчого мистецтва та багатьох інших предметів.

Все це поставило і перед школою в цілому, і перед бібліотекою зокрема, додаткові завдання з формування фонду як друкованими, так і електронними виданнями. Отримані школою 24 CD-диска (енциклопедії, навчальні посібники, підручники) стали основою для створення фонду медіадокументов. На сьогоднішній день таких дисків більше 300. Зацікавленість проявили не тільки учні, а й викладачі. Якщо перші шукали додатковий матеріал до уроку, то вчителів привернула можливість використання на уроках нових інформаційних технологій, за допомогою електронних засобів покращити фактичне змістове наповнення уроку. Адже електронний інформаційний продукт в освіті виступає одночасно як підручник, надаючи інформацію; як вчитель, роз'яснюючи інформацію; як довідково-інформаційний посібник; як консультант, поглиблюючи знання по досліджуваному предмету; як тренажер, сприяючи засвоєнню інформації; як контролер знань, пропонуючи відповісти на питання і проводячи тестування. Масові форми роботи з читачами при застосуванні сучасних електронних аудіовізуальних творів на компакт-дисках тільки виграють. Вони роблять помітний вплив на формування читацьких і глядацьких уподобань, спонукаючи інтерес до знайомства з кращими зразками поліграфічних та електронних видань.

Бібліотека розширює горизонти за допомогою всесвітньої Інтернет-мережі. Вона має свою сторінку на сайті ліцею, де постійно висвітлюються новини та найяскравіші події у роботі бібліотеки: зустрічі із письменниками та поетами, літературні вечори, результати участі в різних конкурсах, моніторинг читання тощо.

Із 2013 року бібліотека почала вести власний блог, який виявляється нагальною потребою для підвищення інформаційної культури учасників педагогічного процесу; зручності розміщення посилань на додаткові ресурси, створення «клубу за інтересами», обміну новинами зі сторінок; дискусій, творчості школярів, авторських публікацій; реклами своєї діяльності, підвищення іміджу бібліотеки; професійного інформування і спілкування, обговорення останніх новин, подій бібліотечного життя, нових технологій і форм масової роботи тощо.

Особлива увага приділяється інформаційній забезпеченості учнів. Зокрема, упроваджено електронний каталог для ефективного пошуку потрібної літератури в електронній базі фонду бібліотеки.

«Те, що дитина повинна запам’ятати, насамперед має бути цікавим» [4, с.79]. Цього потрібно дотримуватися при розробці бібліотечних заходів. Особливу увагу бібліотека приділяє засіданням літературного клубу, які готує разом із активістами і шанувальниками художнього слова. Літературні та камерні вечори підвищують інтерес учнів до вивчення літератури поза шкільною програмою, прищеплюють любов до вітчизняної та світової культури, участь самостійно працювати з додатковими посібниками, сприяють удосконаленню мовної культури й розвитку творчих здібностей учнів. Надзвичайно ефективним є використання інформаційних технологій та сучасних мультимедійних засобів при підготовці й проведення таких вечорів. Сприйняття, доповнене ілюстраціями, цікавими відеоматеріалами та музикою, стає значно глибшим. За допомогою різних програм учні роблять відео з записами поезій.

Бібліотека застосовує цікаві особливості програм для демонстрації слайд-шоу, презентаційних проектів для проведення бібліотечних конкурсів та для створення віртуальних виставок. Програма-органайзер фотографій дозволяє дуже швидко створювати колажі світлин проведених заходів та конкурсів для подальшого розміщення на сайті чи в блозі.

Застосування новітніх технологій для оформлення тематичних виставок дозволяє зробити тематичні добірки літератури яскравими та більш наочними й  інформативними.

Учні, які вміють працювати на комп'ютері, можуть самостійно підібрати собі необхідний матеріал на задану тему з електронних джерел, обробити його і роздрукувати на принтері. Ті, хто не має необхідних навичок, отримують інформацію за допомогою бібліотекаря та активу бібліотеки. Здійснення посередницьких послуг по задоволенню запитів користувачів (адміністрації школи, педагогів, батьків, учнів) з доставки інформації про досягнення психолого-педагогічної науки, нових педагогічних та інформаційних технологіях.

Сьогодні в бібліотеці встановлено 2 комп’ютера для користувачів  та створено робоче місце бібліотекаря, для послуг користувачів принтер, сканер та ксерокс, домашній кінотеатр.  Вважаю, що колектив школи  забезпечений всіма належними засобами техніки, які б допомогли не тільки знайти інформацію, а й копіювати її для подальшого використання.

Встановлення ксерокса, наприклад, вплинуло на збереження фондів бібліотеки, особливо довідкового. Раніше діти , які не бажали опрацьовувати статті з енциклопедій в читальному  залі  вирізали, виривали сторінки або навіть намагалися винести без дозволу бібліотекаря книгу. Сьогодні про це наші учні навіть не думають. Так, «Большая советская энциклопедия» , в нашій бібліотеці  є в традиційному 30-ти томному варіанті та в електронному. Отож, учень, знайшовши потрібний матеріал в книжковому варіанті енциклопедії і не  може опрацювати її в бібліотеці ( спішить на якісь курси, додому тощо) має можливість роздрукувати її з електронного варіанту або зробити ксерокс і вже опрацьовувати  у вільний час.

Хочу зразу наголосити, що ми ні в якому разі не хочемо замінити книгу,  читання газет та журналів електронною інформацією. Фонд  художньої, науково-популярної та методичної літератури дає можливість забезпечити потреби користувачів на 70%.  Наступні 30% - це медіа ресурси  та матеріали Інтернету. Ми вчимо своїх користувачів умінню використовувати книги, журнали, газети, знаходити інформацію серед великого її потоку на  традиційних носіях. І лише за умови , що  такої інформації в книжковому варіанті немає або має застарілі варіанти ми використовуємо електронні носії, Інтернет. До речі, доступ до межі Інтернет у нас необмежений, але учні повідомлені , що використовувати її вони  можуть лише в тому випадку, коли надана інформація на традиційних  носіях недостатня для підготовки до навчальних занять чи її зовсім немає, і що Інтернет це не місце ігор, а серйозна  інформаційна система.

Крім того, що ми  навчаємо дітей пошуку інформації, ми навчаємо їх  оформляти свої повідомлення естетично і вірно з бібліографічної точки зору. Тому учням надається  можливість самим набирати свої повідомлення на комп’ютерах та проводимо навчальні заняття, де учимо правилам реферування знайденого матеріалу та бібліографічному опису джерел інформації. Звичайно, хотілося б щоб  процес такого навчання проходив швидше, але на це немає часу, бо, на жаль, в шкільних програмах, тим більше шкіл з вивчення інформаційних технологій, часу на вивчення найважливішої з інформаційних технологій – пошуку, аналізу та синтезу інформації – часу не відводиться. А тільки знання учнями комп’ютерних технологій не навчить їх користуватися різними видами інформації. До речі, це показує практика. Учні, навіть старшокласники, не вміють ставити запити для пошуку інформації, не знають як вірно питати про книгу.  А, отже, якщо вони не навчені елементарним прийомам усного запиту в бібліотеках, то як  же вони зможуть самостійно і швидко знайти потрібну інформацію в будь-якій пошуковій системі глобальної мережі Інтернет чи в системі медіа ресурсів.

  Крім того, старшокласники (10, 11 класи) мають можливість знайти матеріал чи в книгах чи медіа ресурсах і створити комп’ютерну презентацію свого завдання з того чи іншого предмету. До послуг їм сканер, диски медіатеки, програма Microsoft Office PowerPoint, Microsoft Office Publisher, де вони можуть реалізувати свою творчість . А крім того пошук матеріалу для  виконання такої роботи дає можливість учням вивчати досліджуване ними питання більш досконало і усестороннє. Це якраз  є поєднання проектної педагогіки з навчанням комп’ютерної грамотності та інформаційній культурі.

  Іншою категорією, не менш для нас важливою, є вчителі. Адже творчий вчитель, який не зупинився на досягнутому, а перебуває у безперервному пошуку, прекрасний наставник для учнів. Саме до таких учителів і тягнуться наші діти,  їх предмети вони люблять і з натхненням вивчають.

Ведеться робота по створенню баз даних. Це і алфавітний та систематичний каталоги, систематична картотека статей, а також каталогу назв, персоналій, понять. Це можливість за будь - яким запитом знайти потрібну інформацію і зекономити масу часу. Кожна база даних, що складає електронний каталог, містить інформацію з певної науки, що відповідає шкільній програмі та бібліотечно-бібліографічній класифікації джерел інформації (Додаток ). У бібліотеці немає паперових формулярів їх замінив комп’ютер. Так підручники та книги які діти беруть протягом року записуються в електронний формуляр.

Крім того, наша бібліотека почала створення бази даних про наявність підручників у шкільних бібліотеках району. Це дасть можливість обмінюватися цією інформацією в межах району.

Одним із провідних напрямів діяльності є робота зі збереження бібліотечного фонду. Шкільна акція «Живи, книго!» передбачає комплекс заходів, спрямованих як на збереження фізичного стану бібліотечного фонду, так і на дбайливе ставлення до нього користувачів. Для кращого збереження бібліотечного фонду, на початку навчального року оргкомітетом штабу «Живи, книго!» розробляються умови проведення конкурсу серед учнів школи на краще збереження навчальної книги, художньої літератури.

У молодших класах створено пости бережливих, які перевіряють стан підручників щомісяця та допомагають бібліотеці у роботі з боржниками.

Члени бібліотечного активу два рази на рік проводять рейди-перевірки стану збереження навчальної книги «Як живеш, підручнику?». Результати перевірки стану навчальних підручників у класах постійно висвітлюються у загальношкільних стінних газетах, розглядаються на виховних годинах тощо. Протягом навчального року були проведені бібліотечні години: «Значення книги в житті людини», «Сторінками  історії створення книги»,  «Народження перших друкованих навчальних книг», «Перша допомога пошкодженому підручникові».

Цікаво пройшли літературні ігри, вікторини, конкурси на теми: «Учись учитися», «Я - бібліотекар».

Розвивати в кожного учня смак до самостійної творчості, активної діяльності, виховувати повагу до книги допомагають учителі української мови і літератури. Під їхнім керівництвом учні пишуть творчі роботи на теми: «Книга – наш друг і порадник», «З історії книгодрукування», «Диво, ім’я якому книга» та ін.

Проводиться акція «Родина – шкільній бібліотеці». Родини учнів передплачують періодичні видання, дарують нові книги і навчальні фільми та програми. Класні батьківські комітети  передплачують одне періодичне видання.

Закріплення за бібліотекою статусу кабінету №1 має на меті пріоритетність її інформаційної функції. Кардинально змінюється роль бібліотекаря у закладі: від працівника, який рекомендує гарну книгу і віддає її учневі, до спеціаліста в галузі нових інформаційних технологій, здатного співпрацювати з учителями в питаннях систематичного підходу до роботи з інформацією з навчальних предметів, щоб із перших років навчання дітей у школі пошук і отримання інформації стали б повсякденною потребою учнів. Час формує нове покоління користувачів. Бібліотека, як сучасний інформаційний центр, обслуговує їх на  основі комп’ютерних технологій, а як центр виховання культури залишається надійним засобом підготовки юного покоління до життя в сучасному інформаційному суспільстві.

Чи потрібно в нашому ХХІ столітті переконувати когось у користі читання? Роль книги в житті молодого покоління важко переоцінити. Адже книга – це велике диво, створене людиною. Тож намагаємося залучити юних користувачів бібліотеки до систематичного, вдумливого читання; привчаю їх самостійно працювати з книгою.

Сьогодні ми відчуваємо дефіцит людяності, добра, милосердя, тому звертання до книг може вирішити багато проблем і прогалин у вихованні підростаючого покоління.