Кімната думки : ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Т.Г.ШЕВЧЕНКА

На допомогу вчителю

Якби хтось задумав створити рейтинг найвідоміших книг України, у ньому, без сумніву, перед вів би «Кобзар» Тараса Шевченка. Як і годиться такій славетній книзі, він має безліч перевидань, до наших днів стає центром творчих зусиль багатьох видавців та художників, а для письменників лишається невичерпним джерелом літературних алюзій. «Кобзар» перевидавався безліч разів; загальний наклад книги обраховується мільйонами примірників. Низка творів Шевченка перекладена сотнею іноземних мов. А зі списку людей, котрих так чи інакше зачепила доля у зв’язку із «Кобзарем», певно, можна було б укласти окремий чималенький томик.

Перший "Кобзар"Уперше «Кобзар» видано 1840 у Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки. У збірку ввійшло всього вісім творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», що написана спеціально для цього збірника і є своєрідним епіграфом не тільки до цього видання, але і до усієї творчості Тараса Шевченка.Після видання цієї збірки й самого Тараса Шевченка почали називати кобзарем. Навіть сам Тарас Шевченко після своїх деяких повістей починав підписуватись «Кобзар Дармограй». Зі всіх прижиттєвих видань творів перший «Кобзар» мав найпривабливіший вигляд: хороший папір, зручний формат, чіткий шрифт. Примітна особливість цього «Кобзаря» — офорт на початку книги за малюнком Василя Штернберга: народний співак — кобзар із хлопчиком-поводирем. Це не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ кобзаря, який і дав назву збірці. Вихід цього «Кобзаря», навіть урізаного царською цензурою, — подія величезного літературного й національного значення. У світі збереглося лише кілька примірників «Кобзаря» Т. Шевченка 1840 року.

Другий «Кобзар» Тараса Шевченка – видання, яке не вийшло в світ через арешт поета у справі Кирило-Мефодіївського братства, що стався на переправі через Дніпро 5 квітня 1847 року. Дане видання є спробою відтворення задуму Тараса Шевченка на основі творів, написаних у 1843-1847 роках, що переховувалися в архівах департаменту поліції в Санкт-Петербурзі до 1907 року. Факсимільна репродукція обох зошитів з автографами поезії 1846-1847 років та передмовою Шевченка до підготовленого ним видання є першою публікацією шевченківських раритетів, зібраних в архіві відділу рукописних фондів і текстології інституту літератури ім. Шевченка НАН України.

«Кобзар» 1860 року надруковано коштами Платона Симиренка, з яким Тарас Шевченко познайомився під час своєї останньої подорожі Україною в 1859 році у Млієві. Платон Симиренко — відомий в Україні цукрозаводчик і меценат виділив для видання «Кобзаря» 1100 рублів. Це третє видання було значно повніше попередніх: сюди увійшло 17 творів і портрет Тараса Шевченка.

Четверте видання «Кобзаря» з'явилося в 1861 році. Збірка Шевченкових віршів, друкована під заголовком «Кобзар», опублікована на сторінках щомісячного журналу «Основа» за редакцією Василя Бєлозерського, книги I–XII. Текст надрукований кулішівкою і має наголоси на словах із кількома складами (за винятком букви «і», на якій не завжди друкарня могла позначити наголоси з технічних причин). Книга I з'явилася за життя Шевченка, а у книзі II був опублікований некролог поета.

Інші видання "Кобзаря"